- іржання
- [іржа/н':а]
-н':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
іржання
Смотреть что такое "іржання" в других словарях:
ржання — див. іржання … Український тлумачний словник
іржання — рідше ржа/ння, я, с. 1) Крик коня. 2) перен., зневажл. Голосний, нестримний, різкий сміх, регіт … Український тлумачний словник
іржання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
ржання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вдержаний — вде/ржання, вдержа/ти, вдержа/тися, вде/ржування, вде/ржувати, вде/ржуватися, вде/рти див. удержати, удержатися і т. д … Український тлумачний словник
вексель — я, ч. Борговий документ установленого законом зразка про обов язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк. •• Авальо/ваний ве/ксель вексель із банківською гарантією. Ава/нсовий ве/ксель вексель для авансування майбутніх робіт,… … Український тлумачний словник
гочання — я, с., діал. Іржання … Український тлумачний словник
удержання — (вде/ржання), я, с. Дія за знач. удержати I і удержувати … Український тлумачний словник
вдержання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
додержання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
